Дедлайн був необхідний, аби нарешті стрибнути у невідоме, втім чому саме південь, чому Португалія, важко було згадати вже через декілька днів після купівлі квиточку, і за тих же декілька днів до самого польоту. Кажуть найкращими методами від поганого настрою були й залишаються залізничні та авто вокзали та аеропорти. Здається, використаний мною метод через скайсканер про найдешевший напрям ще в кінці 2013 це і було головним генератором ідеї.
Отже, квиток було куплено, втім купи лахів, стафу, посуду і бозна-ще чого самі по-собі не пакувались. Поняття прокрастинування додалось до рутинного щодневого розкладу. Важливо було бачитись з людьми... насолоджуватись днями... і просто обнімати власне ліжко, яке вже ставало не моїм за декілька днів.
Середа. Виїхала. втім, це голосно сказано... речі лишились по закутках дахів та чуланів... швидке прибирання, біжу на шатл до аеропорту. Лячно, незрозуміло... втім скоро - поїздка, нові краї та друзі, з якими не бачились дуже давно.
[version en - down the text]
Фото з майбутнього - Лісабон. поїздка в легендарному трамваї, вид з вікна.
Future photo - Lisbon. Lisboa. Lisbonne. Picture from the window on the legendary tram.
In order to finally face the unknown, a deadline was needed. But why exactly South, why Portugal, it was rather hard to remember a few days after buying the ticket and the same few days before catching the flight. People say that the exits from the bad mood are through bus and train stations and airports. It seemed the method I've already used this winter - skyscanner's awesome feature - cheapest destination from the place where you are - was somewhat behind the idea this time.
A ticket was bought, still loads of stuff, stuff, stuff and who knows what else was not packing on its own. Procrastination-term started to be in the schedule of everyday's routine. More important was to meet up with people... enjoy days... and just hug my bad, that was still "mine" for few more days.
Wednesday. I have departed. Yeah, that's a confident statement... my stuff was left behind everywhere possible... fast clean-up... running to the airport shuttle. Weird feeling, frustration... but soon - the trip, new lands and friends, which I haven't seen for a while...
