NANTES. day 1.

What is so special about this city?
Now when I think about all these months, starting from a blank page and ending up with memories everywhere.
2 years ago, I was sitting there in the airport, stepping not the 1st time on the plane, but the 1st one to a new way of life - living abroad. Being a geek in my memories, I was expecting things to be a reminder of previous experiences like it was always - that corner reminds me this city, this street - that one. But, it didn't happened. Something very different was waiting for me. New story which I was suppose to create on my own, all from the start, all with new things.
Later on, some days will become a routine, and will blur in memory, but the 1st one I won't forget and will celebrate each month of my stay.
Before the arrival itself was obviously a flight. For the n-th time promissing myself not to get tricked for buying an early flight, I was doing that again, exhausted after few hours of sleep. Flight through Paris. Passengers of our flight got stuck while changing the flight. Charles de Gaule, other flight's passengers, all stuffed with banana-full-boxes where totally unhappy to have an extra check screaming around would after all let us pass meanwhile.

Nantes airport and taking luggage was one of the most funny part. Well the story seem funny today, but in a very moment I would consider it as rather dump and tirefull. I've packed my luggage in plastic and could not rip it off in order to be able to wear my backpack. I helped myself with a key, but it didn't help much, too tight, too much layers. Most of the people got their luggages fast, other started to stare at my adventure. An older couple was laughing at me, and decided to help: 

- T'es tout seul? - they've asked, and the man tried to help me with my routinish plastic-rip-off. 

- Bonne courage. - Merci. 

I've got a knife(that sounds a bit weird, and I will have a weird story with that knife 2 years later, but at the moment it was ok, I had my minimal stuff for the future kitchen), and could remove finally that d*mn plastic from my bags, freedom! yeah! freedom for bags? haha

So after a shuttle bus, no specific memories of that moment... I got to commerce.

Traveler with a huge backpack, small backpack and a suitcase - there I was. Place du commerce descending the shuttle bus with no clew where to go next ( as a person who agreed to meet me was lost somewhere else ). Calling anyone/everyone. Ok, need to get a line 2, tram line 2. Speaking English to strangers, those that clean the bus stop (the one that will be destroyed later in 2014, cos of anti-Airport demonstration), doesn't help, no information, still with some lame 2 words in French, I get there realizing that just using English won't help to find my way in the city. 

Tram. I guess I didn't get to the non-steps doors, need to carry up the bag. Et voila... "Ecole Centrale - terminus de ce tram". Yeah, cool, some people explained me, that I need to get off the tram and wait for another one. Totally frustrated. It's getting late, and I'm lost. Here arrives J. with some people, on bikes, after all, we get in the tram, and from Recteur Schmidt (was it?) or from the Centrale - we save money on busticket and just walk to the destination.

Getting to the residence. La Sensive, I wish it would look the same as on the picture, I mean the room, as we got it later, never does, at least for the residences. More far than it seemed on the google map walking to school. Room was dirty, dusty and sort of dark. You are super tired, but can't sleep in that, J. borrows me some cleaning stuff. Evening was way long, before I got to bad, with some sort of confidence that this place is now more livable. 

First nights will be horrifying, was the door won't stop to make noise so as it would be kicked by someone. "Super Cyril" will fix this problem easily, but I will ask her only in some weeks. 

This magic person can fix everything, and one of the most helping in the beginning. 

Sleep. 

Paris

Париж. Неймовірний в своїй унікальності, в своєму стилі та настрої.

Paris. Increadible mood. Winter memories.

January

 February

Про актуальне або про велосипеди

Нант - найкраще місто за рівнем життя у Франції. Куди ж тут без велосипедного спорту.

Про що тут:

- Міські велосипеди, прокат по-годинно

- Прокат велосипедів

- Велокампус

- Веломаркет

- Поліція роздає ліхтарики та жилетки 

- Велодоріжки

- Луар а вело

- Трамваї - дружні до велосипедистів

- Складні ровери

- Стоянки біля залізничних станцій

- Замки та крадіжки велосипедів

- Парками та містом, а також за містом 

- Ворог неуважних - трамвайна колія

- Моноцикли

- Калькулятор

 - Міські велосипеди, прокат по-годинно 

Досить популярна тема у Франції, та й взагалі країнах ЕС - ровери, що можна взяти на прокат, лишивши на найближчій станції.

Система Bicloo. Плюси та мінуси. 

Це такий собі метод розвезти студентів по домівках, все ж велосипед безпечніший за машину. Розплатитись треба банківською карткою, втім не на всіх терміналах є така можливіть. В продажу є електронні картки на рік, такий собі абонемент. Специфіки його не знаю, але часто популяризують цю опцію розпродуючи їх за півціни. Отже, якщо банківською карткою (і тут не забуваймо, що у Франції майже скрізь необхідна СB carte bleu), знімається 1 евро за першу годину, і 150 евро гарантії лишається в тебе в запитах, тому краще 2чи перевірити чи правильно ти встановив велосипед після повернення на іншу станцію.

Втім існує проблема, що після великих тус студенти забувають лишити ровера на станції, не знаю, чи багато таких випадків в Нанті, але точно чула, що то трапляється повсякчас в Парижі у більш віддалених кампусах. 

В чому ж мінуси?

- якщо ви користувались вперше, то ви трохи понервуєте до того як у вас перестане висіти -150 на рахунку. 

- ровери ці важкі, це супер, оскільки їх важче зламати чи ще що, втім багато хто не відчуває себе на них комфортно, це стосується і мене самої. Терпіти їх не можу. 

- на жаль, останні станції досить віддалені від гуртожитків, тому доводилось ходити пішки ще з 10-20хв. 

- Прокат велосипедів

Велосипед можна взяти у прокат на день чи на рік. 

Багато хто зі студентів бере велосипеди в прокат на рік. Коштує це 50евро в рік та чек на 200 (? не згадаю точну суму). До речі, гарантійні платежі на чеках - ще одна фішка французів. Таким чином гроші з вашого рахунку зазвичай не знімають, і чек повертають в разі відсутності необхідності. 

Так от про прокат на рік та інше - це у Велокампус. 

- Велокампус

Відкрився Velocampus декілька років тому за сприяння мерії Нанту. Це така собі ком"юніті велосипедистів аматорів та професіоналів. Загалом організація створена, щоб допомогти тобі з твоїм ровером та популяризувати велосипедний спорт. Це штат механіків та помічників, до яких можна звернутись за порадою чи допомогою. Тут діє система внесків. Щоб зареєструватись на рік з вересня по вересень, необхідно проплатити членський внесок (8 або 10 для vip членства('12-'13) та 10/12евро ('13-'14)). 

Фізично - це приміщення де є всі необхідні інструменти, щоб зробити з твого ровера те, що тобі заманеться. Старі деталі для членів ком"юніті дістаються безкоштовно, а нові - по мінімальних цінах. 

Отже, крім допомоги з будь-якими поламками, просто зборами нових роверів і т.і., тут збираються на велопрогулянки та різноманітні акції та фестивалі. Проводять майстер-класи і будують дивакові ровери. Тут, до речі, можна придбати і зібраний ровер також.

- Велоінфо та маркет

Частенько в центрі організовують інфо-стенди з вело-можливостей в місті. Тут представлені Велокампус, і Біклу, і прокат велосипедів. Останнього разу, коли потрапила на таку подій, поліція роздавала мінімальний набір для велосипедистів - накидку для сидіння, ліхтарики, флікер та жилетку, усміхнено пояснюючи, що є необхідним для безпеки на дорозі.  

Раз чи два рази на рік проводять великий розпродаж велосипедів, де прийшовши завчасно можна підібрати досить непоганий варіант за не дорогу ціну.

- Велодоріжки

Необхідно довго шукати, аби знайти місця, де не промальовані велосипеди. Велодоріжки є як на авто дорогах так і зовсім окремо, на берегах річок. 

Втім ще так недавно, в кінці 2012 тільки закінчували добудову проекту дороги в центрі, де на cours de 50 otages велосипедисти зайняли своє почесне місце посередині. Що тут казати - пріорітет пішоходам та і рух в центрі обмежений. Нант не дуже люб"язний до водіїв у центрі міста.  

- Loire à vélo

Найдовша річка Франції - Луара - протікає містом впадаючи за 50 км в Атлантичний океан. Мабуть, найпопулярніший маршрут для велосипедистів. Loire à vélo - продумана інфраструктура, вказівники серед доріг, мапи, поділені за маршрутами, можна придбати у будь-якому книжковому магазині. Про власний досвід таких поїздок треба буде писати окремо.

- Трамваї - дружні до велосипедистів

Існує складний велосипед рекомендований tan.fr cyclotan - він дозволений на будь-якому виді міського транспорту. Складні ровери взагалі популярне тут явище. 

Втім для звичайних велосипедистів автобус заборонений, а от у трамваї можна кататись всю неділю, тільки з буднями трохи важче - ввечері після 20-00 і вранці, здається до 8ї. Ця опція зазвичай не манить і краще проїхатись понад річкою (мені в універ треба було їхати повз мальовничий осередок Едри, притоку Луари), втім усяке буває. 

- Стоянки біля залізничних станцій

Sncf - компанія з залізничних перевезень увесь час популяризує стоянки роверів на станціях. типу бери із собою ровер, а як не потребуєш - лиши, стоянки охороняються та освітлюються.  

- Стоянки, замки та крадіжки 

Замок звичайно треба купувати U. Бо ті цепочки тоненькі - то не замки. Мій замок коштував так само як і мій ровер. Мені ще у Велокампусі порадили - ну і що, що ровер не дорогий - один не дорогий, другий - і вже дорого. Ровери крадуть і в центрі і на околиці. По гуртожитках існує ще й роверовий вандалізм, коли хтось приходить просто поламати ровери і лишити їх такі понівечені там на стоянці. 

Вуличні паркувальні місця - скрізь, втім інколи буває мало місця, тоді доводиться шукати щось трохи віддаленіше.  

- Парками та містом, а також за містом. 

Зазвичай в парках заборонено ганяти на ровері, треба вести його поряд себе або лишити на вході. Втім просто алеї чи поїхати за місто - це саме те, де можна насолодитись природою, досить часто користуючись гарною велодоріжкою. 

- Ворог неуважних - трамвайна колія.

Треба зазначити, що велодоріжки все ж безпечніші за тратуар. Втім де б ти не був, якщо тобі трапиться трамвайна колія - ти в небезпеці. Перетинай під 90 градусів, якщо не певний, чи проїдеш норм - пройдись пішки. Поради початківця початківцям - втім наслідки можуть бути не кул. 

- Моноцикли

Якщо одноколесі ровери мені завжди здавались чимось з цирку, то в Нанті можна частенько побачити людей ганяючих на таких посеред дороги, і за містом, і для розваги і на роботу. 

- Калькулятор. Нант зелене місто.

В 2013 році місто Нант було зеленою столицею Європи. Багато з цього всього розвивалось під впливом натхенного статусу. Біля лікарні на одній з велодоріжок встановили датчик, що виглядає як термометр, тільки вимірює він не температуру, а кількість велосипедистів, що тут прогайнули за день чи місяць. 

Місто живе і розвивається, велосипеди стають все більш популярними. Старі райони адаптовували для катання, нові - будують з врахуванням майбутніх велодоріжок.

Велосипед тобі надає свободу. Ти не залежний ні від страйків, ні розкиданого розкладу в неділю. Ти - сам володар свого часу. Звісно, атлантика впливає по свому, приносячи повсякчас сильні зливи, але то вже інша історія.  

  

Carnaval de Nantes

I was happy to get there again this year. Just for the night part, but okey, this year I've also managed to be on the prepatations to the carnival. The last thing was rather hard, as all the informations were giving a wrong address, but thx to a friend, a lot of phone talks and her computer internet research, we've found it.

What is this carnival - happening around France, the exponats are rolling around, switching the carnivals, some are staying in the city for longer. Authors are very passionate about what they do, as it is a lot of time consumption, and might get boring before you get your bright inspiring result.

The creation. big hangar...old projects, new ones... multiple people... different methods... one idea - creat a new carnaval this spring.
Each artist uses some specific method and material. Paper, styrofoam, plastic.

This great couple is creating their "roman impire" from ecological materials, with papier-mâche method.

What  is Carnaval? 

- seeing happy people, taking pictures, filming

- a great adventure, we are watching, dancing, hanging out with some friends

- for musicians - its a recognition, maybe, and then hate to the confeti, that they get in the face all the carnaval

- for artists - good reason to create something impressive

- for kids - be a devil and drop confeti in people's faces

- for public - make a confeti fight with random people. 

For more pictures: 

Carnaval de la nuit. Nantes'14

Carnaval creation. Nantes'14

And some from last year's:

Carnaval de la nuit. Nantes'13

Carnaval du jour. Nantes'13

 

Planète sauvage

Openspace zoo Planète sauvage
What is so special about this place?

Before the Planète sauvage visit I was few times in a Zoo, and yes, it's totally another thing. Here animals look so free, and sort of happy. Probably some green-peace people won't agree, but ok, I'm comparing to Kyiv's Zoo. 

Day went totally randomly, as a friend of mine (that I've met on Nantes manifestation for Ukraine, and now used to see from time to time) wanted to go to the seaside. Idea went in other way, as my great interest to the eagle flying around, got her an idea of taking me to the other place as we passed by the sign "Planète sauvage" on the road. Decision didn't take that much, in couple of minutes we were already on the way back, to get another road exit. Pornic was transfered to the future, today - Planète sauvage! 

Buying tickets. Going by bus around there is smth like 2.5 times cheaper, but I guess it's 10 times cooler, when you can control how long you want to hang out with those animals or other ones. Getting some pop-corn, non salted one. Getting a map and recommendations where to start. For us it will be - the delfinarium - show starts in 15min, good timing. Hilarious animals are those, the speed, the strength! wow! 

After - we will have a road by car, to see the most of wild ones. Later - part by feet. Monkeys, birds, turtles, lemurs...

Most friendly are zebras, serfs and emeus, nandous are super friendly, but seem scary, i guess their yellow eyes and black feathers confuse your "friendly" patern. 

Lamas - separate story, but be carefull(!) seems they don't like to be on pictures. 

Goats, yes, they are everywhere in France - friendly, as usual, but will eat all your popcorn, so you won't have anything to share with other pop-corn. So don't EVER show them how much you've got.

  ***

Відкритий зоопарк Planète sauvage

Що такого особливого в цьому місці?

Все починалось  з того, що ми зі знайомою їхали на море, і треба ж було мені так вилячитись на орла, що десь ширяв у височині, що згодом це змінило увесь хід тодішньої історії... Ми проїжджаємо вивіску Planète sauvage, подруга мені - слухай, може ти хочеш сюди, вхід правда не дешевий, але я цього року ще не була, так що я не проти, не море звісно, але теж круто. Не довго розмірковуючи, вирішую, що тваринки - це щось цікавіше, ніж ще одна поїздка в Порнік, і ми розвертаємось. 

Машиною звісно кльовіше, ти собі сам контролюєш наскільки близько до тебе можуть підійти ті чи інші тварини. Маршрут доволі простий, тобі дають мапу, тож ти можеш почитати яких тваринок ти там побачив. 

 Тут тобі і ведмеді,

і вовки,

і жирафи, і слони, і леви і носороги.
[ more pictures / більше фото ]

Найцікавішими мені видались зебри та страуси, або краще сказати, найзацікавленіші. Втім, можливо це і добре, що нами не особливо цікавились ні вовки, ні леви.

Гаразд, якщо серйозно - то в частинах з підвищеною небезпекою, і тут я не кажу, що це з зебрами чи антилопами, хоч інколи і здавалось, що вона відкусить тобі руку, а от з вовками та левами - рекомендація не відчиняти вікна. Як би вас не просили того тварини, не піддавайтесь = ) це вже я жартую від себе.

А ось про лам - то зовсім інша історія. Лами знаходяться у вольєрі поряд з козами. Так вже повелось, що французи люблять не тільки козячий сир, а ще й побавитись з ними. Увагу нашу лами одразу не привернули, ми їх взагалі й не помітили, бо ті десь ніжились у пилюці, дрімаючи на сонечку. І тут декілька людей вирішило сфотатись поруч. Все би круто, але ламам те явно не сподобалось, а особливо ось цій, альбайно (тут особливо смішно, бо згадувався фільм з Сандрою Булок). 

Ось вона настільки то не сподобала, що вирішила заплювати "моделей", як мені здалось згодом, в неї взагалі якийсь автоматичний рефлекс на фотографування. Ті декілька, а особливо дівчина якій дісталось більше, усіх лускали зі сміху. Таким чином, коли ми пішли їх годувати, ми були вже морально підготовлені. І нам таки дісталось, втім вже на відстані. отаке от. 

Sdf tour. Stop - Lisboa.

Дедлайн був необхідний, аби нарешті стрибнути у невідоме, втім чому саме південь, чому Португалія, важко було згадати вже через декілька днів після купівлі квиточку, і за тих же декілька днів до самого польоту. Кажуть найкращими методами від поганого настрою були й залишаються залізничні та авто вокзали та аеропорти. Здається, використаний мною метод через скайсканер про найдешевший напрям ще в кінці 2013 це і було головним генератором ідеї.
Отже, квиток було куплено, втім купи лахів, стафу, посуду і бозна-ще чого самі по-собі не пакувались. Поняття прокрастинування додалось до рутинного щодневого розкладу. Важливо було бачитись з людьми... насолоджуватись днями... і просто обнімати власне ліжко, яке вже ставало не моїм за декілька днів.
Середа. Виїхала. втім, це голосно сказано... речі лишились по закутках дахів та чуланів... швидке прибирання, біжу на шатл до аеропорту. Лячно, незрозуміло... втім скоро - поїздка, нові краї та друзі, з якими не бачились дуже давно.
[version en - down the text]

Фото з майбутнього - Лісабон. поїздка в легендарному трамваї, вид з вікна. 

Future photo - Lisbon. Lisboa. Lisbonne. Picture from the window on the legendary tram. 

In order to finally face the unknown, a deadline was needed. But why exactly South, why Portugal, it was rather hard to remember a few days after buying the ticket and the same few days before catching the flight. People say that the exits from the bad mood are through bus and train stations and airports. It seemed the method I've already used this winter - skyscanner's awesome feature - cheapest destination from the place where you are -  was somewhat behind the idea this time.

A ticket was bought, still loads of stuff, stuff, stuff and who knows what else was not packing on its own. Procrastination-term started to be in the schedule of everyday's routine. More important was to meet up with people... enjoy days... and just hug my bad, that was still "mine" for few more days.

Wednesday. I have departed. Yeah, that's a confident statement... my stuff was left behind everywhere possible... fast clean-up... running to the airport shuttle. Weird feeling, frustration... but soon - the trip, new lands and friends, which I haven't seen for a while...

Baraka Brass Band. Delirium. Nantes

Some day I will try to gather all info about orchestras I've seen in France, it's amazing how popular they are here. Huge comunities, that bring music to the streets of Nantes, Paris...
But today we'll stop on a particular band.

Baraka Brass Band - unity of Centraliens, from La Fanfrale, the school orchestra. Next year they are going to South America, to be a part of the project to help poor children, inspire them with music workshops.

Якось я спробую зібрати усі відомості про оркестри, які мені пощастило побачити та почути у Франції. Мене неймовірно захоплює популярність таких груп, що покращують настрій граючи зазвичай просто неба.
Baraka Brass Band - група з 10ти студентів Централь Нант, з La Fanfrale, шкільного оркестру. Наступного року вони планують поїхати до Південної Америки, як частина благодійного проекту для бідних дітей.

















More pics (більше фотографій)

More info and croundfunding (attention - French = )) (Більше інформації та підтримати проект, увага - французькою)

A'dam

Feathers were flying all over Amsterdam, and in certain moment it was already hard to say, if you took a part in a "battle", just were passing by, or were standing by the wind. The most inspired fighters stayed there at least half a day. The coolest was some sort of recycling, feathers were circulating from pillow to pillow, again flying aroud A'dam.

Пір'я літало Амстердамом всюди, і вже за якийсь час було важко відрізнити, чи ти брав участь у "битві", просто проходив чи стояв за вітром. Найзатятліші борці лишались на площі чи не півдня. І найкрутішим було те, що це був такий собі ресайклінг, витрусив пір'я, згодом назбирав іще і так безкінечно.

A'dam. Dam square. Pillow fight.
A'дам. Площа Дам. Бій подушками.

Seems like blogs are still read by a huge amount of people all around the globe, so lets try to keep it posted and share some impressions, travels and pictures.
For those who still is ok with fb-ing, check out this page - travellenka